Методична вітальня: від ідеї до втілення. Семінар-практикум «Сучасний підхід у викладанні української мови та літератури, зарубіжної літератури»

10 лютого 2026 року відбувся семінар-практикум «Сучасний підхід у викладанні української мови та літератури, зарубіжної літератури», який об’єднав педагогів  для обміну досвідом, ідеями та практичними напрацюваннями.

Метою заходу стало осмислення сучасних освітніх викликів, пошук ефективних методів активізації пізнавальної діяльності учнів і впровадження інноваційних підходів у викладанні мовно-літературних дисциплін.

Організувала й провела методичну вітальню для професійної спільноти вчителів української мови та літератури, зарубіжної літератури Мар’їнської міської територіальної громади Майорчикова Вікторія Вікторівна, консультант КУ ЦПРПП Мар’їнської МВЦА.

Захід став майданчиком для фахового спілкування, обміну педагогічними ідеями та узагальнення кращих практик викладання мовно-літературних дисциплін у контексті сучасних освітніх змін. У теплій, доброзичливій атмосфері учасники обговорили актуальні питання професійного розвитку, поділилися власними напрацюваннями та визначили перспективи подальшої співпраці в межах професійної спільноти.

Робота семінару відбувалася за таким планом:

Першим був виступ на тему «Цифрові ресурси для сучасного уроку. Огляд інструментів для вчителів». Спікер Майорчикова Вікторія Вікторівна, учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Мар’їнського ЗЗСО І–ІІІ ступенів №2, ознайомила учасників із цифровими платформами та онлайн-інструментами, які допомагають зробити уроки сучасними, інтерактивними й результативними, а також сприяють формуванню цифрової компетентності учнів. Вона зробила інформаційний огляд цифрових ресурсів для сучасного уроку, презентувавши інструменти для вчителів, що дають змогу ефективно візуалізувати навчальний матеріал, організовувати практичну діяльність учнів та здійснювати оперативний зворотний зв’язок. Акцентувала увагу освітян на доцільності використання цифрових інструментів як засобу підвищення мотивації здобувачів освіти та формування ключових компетентностей. Зазначила, що серед новітніх інструментів варто відзначити NotebookLM — ШІ-інструмент для аналізу джерел і пояснення складних тем, Gamma.app, який у 2025 році став трендом завдяки створенню повноцінних презентацій за одним запитом, Prezi — для нелінійних презентацій, Google Slides — ідеальний для спільної роботи, Mentimeter — для миттєвих опитувань, Book Creator — для створення інтерактивних книг, а також Google Vids, що перетворює презентацію на відео. Нагадала про Genially - ефективний ресурс для створення інтерактивних плакатів і квест-кімнат, а Storyboard That — для створення коміксів. Ознайомила з генераторами ребусів, пазлів, зображень, відео, мемів, мотиваторів, хмар слів, gif-зображень, таймлайнів, інтерактивних зображень, буктрейлерів, інтелект-карт та ін. Наостанок надала поради щодо використання цифрових ресурсів і як не перевантажити урок цифровими інструментами.

Далі прозвучав виступ на тему «Засоби пізнавальної діяльності учнів на уроці». Спікер Задорожна Тетяна Олександрівна, учитель української мови та літератури Красногорівського ЗЗСО І–ІІ ступенів №5, акцентувала увагу на прийомах, що стимулюють мислення, зацікавленість і активну участь учнів у навчальному процесі. Було представлено приклади роботи з текстом, проблемні завдання, інтерактивні методи, що сприяють формуванню ключових компетентностей. Під час заняття спікер також розповіла про сучасні цифрові застосунки, які допомагають візуалізувати навчальний матеріал уроку, підвищують зацікавленість учнів та мотивують до співпраці: Vidnoz AI, Mycollages — для створення колажів, Ukrlitcomics — українська література в коміксах, Rebus — генератор ребусів, Mylens — ментальні карти; гейміфікація: Kahoot, Quizizz, LearningApps, Wordwall. Тетяна Олександрівна зазначила: "Активізація пізнавальної діяльності — це не окремий прийом, а цілісна система роботи вчителя. Поєднання традиційних і сучасних методів, цифрових технологій, творчого підходу та педагогічної підтримки дає змогу сформувати успішного, мислячого учня".

Наступний виступ був присвячений темі «Використання сучасних форм візуалізації на уроках української мови та літератури». Спікер Хадієва Олена Олександрівна, учитель української мови та літератури Максимільянівського ЗЗСО І–ІІІ ступенів, поділилася досвідом застосування інфографіки, ментальних карт, схем, інтерактивних презентацій як ефективних засобів подання й осмислення навчального матеріалу. Під час заняття вона розповіла про використання сервісу Padlet ТА та NotebookLM на уроках, зокрема для створення інфографіки, презентацій, ментальних карт і тестових завдань, що сприяє візуалізації навчального матеріалу та активному залученню учнів до освітнього процесу. Олена Олександрівна розповіла, що у своїй роботі для реалізації концепції НУШ використовує такий спектр ресурсів: Kahoot, Wordwall, Childdevelop, LearningApps, «Мова – ДНК нації», Word Art, Sandbox. Це  допомагає розвивати критичне мислення учнів через візуальні головоломки, ребуси, ігрові вправи. Звернула увагу колег на використання у своїй роботі цифрових сервісів, застосунків ШІ: Canva та Padlet, Padlet TA (Magic Padlet), NotebookLM від Google, які допомагають їй та  учням по-новому взаємодіяти з різними джерелами та створювати цікаві ментальні карти, презентації, інформаційні плакати тощо. Далі вона запропонувала переглянути творчі проєкти  на  платформі  Padlet:

https://padlet.com/elenakhadieva75/padlet-hn9dud31oely58du?frame_id=page%3AdFDj0ryDH_V7C6VECNfn6

Наприкінці зустрічі Майорчикова Вікторія Вікторівна, зазначила: "Цифрові ресурси за умови продуманого використання роблять урок сучасним, динамічним і результативним, а вчителя - гнучким і мобільним у викликах сьогодення." Вона подякувала спікеркам за те, що поділилися з колегами власними напрацюваннями з досвіду роботи щодо сучасного підходу у викладанні української мови та літератури, зарубіжної літератури.

Семінар-практикум пройшов в атмосфері професійного діалогу, співпраці й творчого пошуку. Учасники відзначили практичну цінність представлених матеріалів і висловили готовність упроваджувати почуті ідеї у власну педагогічну діяльність.