Консультування педагогічних працівників з питань психологічної підтримки учасників освітнього процесу в рамках проекту МОНУ «Психосоціальна підтримка та психологічна допомога на всіх рівнях освіти»
Щосереди, 14.00-16.00
Колесник Галина Михайлівна,
практичний психолог Красногорівського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів
тел.0954607985
Сажко Світлана Миколаївна,
практичний психолог Єлизаветівського ЗЗСО
І-ІІІ ступенів
тел.0996732918
Лукашевич Ольга Миколаївна,
соціальний педагог Мар`їнського ЗЗСО №1
І-ІІІ ступенів
тел.0669312563
Маврова Ольга Вікторівна,
практичний психолог Красногорівського ЗЗСО І-ІІ ступенів №5
тел.viber 0502615420
Забезпечення психологічної підтримки учасникам дистанційного освітнього процесу під час війни
Поради від практичного психолога Красногорівського ЗЗСО І-ІІ ст. Маврової Ольги Вікторівни
Психологічні аспекти організації освітнього процесу в умовах воєнного стану
Перша психологічна допомога – це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної допомоги ближнім, які відчувають емоційне напруження та страждання. Таку допомогу може надати не лише практичний психолог, а також вчитель, знайомий з правилами надання першої психологічної допомоги. Її надання не передбачає значної професійної підготовки, достатньо педагогічних знань, отриманих в межах загальноосвітнього психологічного інформування, і природної здатності проявляти співчуття, людяність.
Фізичні та емоційні стани людини взаємопов’язані і тому здатні взаємовпливати один на одного. Під час напружених емоційних станів у дитини змінюється міміка, темп мовлення, з’являється метушливість, змінюється дихання, пульс, колір обличчя, можуть з’явитися сльози.
Рекомендуємо впровадження «психологічної хвилинки», яка допоможе здобувачеві освіти впоратися зі стресом та його наслідками, емоційно налаштуватися на урок, на плідну роботу. Це дасть змогу створити сприятливу атмосферу, що дозволить дітям розслабитися, зняти емоційне напруження, відновити почуття безпеки та психоемоційного комфорту, що є природним механізмом стабілізації.
Регулярне виконання «психологічних хвилинок» у зручний час та слушній нагоді допоможе здобувачеві освіти стати більш спокійним, врівноваженим, а також дозволить краще зрозуміти свої почуття. Звертаємо увагу, що вчитель має сам визначити, коли і у який час потрібно провести «психологічну хвилинку».
Реакції на кризову ситуацію у дітей різних вікових категорій є різними. Відповідно до таких ситуацій є різними й ризики, а також потреби виходу з них.
Під час кризової ситуації здобувачі освіти можуть відчувати власну провину за події, що відбулися. У них виникають страхи, знижується рівень комунікації, або, навпаки, вони проявляють надмірну турботу про захист та порятунок людей.
На травмуючу ситуацію можуть виникати такі реакції:
-
недовіра до оточення;
-
болісне реагування на критику;
-
перезбудження;
-
тривожність;
-
емоційний ступор;
-
уникання місць, людей, предметів, що нагадують про травмуючу подію.
-
емоційна байдужість – захисна реакція;
-
негативізм, «спалахи» гніву, агресії;
-
уникання спілкування;
-
ризиковані вчинки;
-
занепокоєність щодо своєї безпеки та можливості повторення травмуючих подій;
-
зниження уваги та концентрації;
-
підвищена активність;
-
роздратованість;
-
пропущення занять;
-
скарги на самопочуття;
-
постійне обговорення подій та фокусування уваги на окремих деталях того, що трапилися.
Пропонуємо техніки та відеоматеріали, які вчитель може застосовувати під час проведення «психологічної хвилинки».
Для дітей молодшого шкільного віку
Дихальні техніки для зняття стресу та панічних атак
1.Глибоке та повільне дихання.
Вдихаємо носом, видихаємо ротом. Робимо коротку паузу між вдихом та видихом. Видих має бути довшим за вдих. Уявляємо, що надуваємо повітряну кульку, і видихаємо довго та повільно ротом. Одного вдиху та видиху недостатньо, вправу потрібно робити мінімум 3 хвилини.
2. Запах квітів.
Запропонуйте дитині уявити, що вона відчуває запах квітки, глибоко вдихаючи через ніс і видихаючи через рот. Також можна подумки уявити собі квітку.
3. Маленький зайчик.
Мов зайчик, який стрибає у саду та нюхає все довкола, запропонуйте дитині зробити три швидкі вдихи через ніс і один довгий видих через рот.
-
Модифіковане дихання Лева.
Виконуючи цю вправу, скажіть дитині щоб вона уявила, що вона лев. Видихніть все повітря через широко розкритий рот. Запропонуйте дитині сісти зручно на підлогу або на стілець та вдихнути повітря через ніс, відкрити рот якнайширше і видихнути зі звуком «А-а-а». Вправа повторюється декілька разів.
5. Зігріємо метелика.
Покажіть на долоні уявного метелика, розкажіть, що він замерз і не може злетіти. Запропонуйте зігріти його своїм подихом. Діти складають долоньки разом, уявивши на своїх долоньках метелика, і дихають на долоні (дихальна вправа: відкрити рота і вимовити тривалий звук «А»). Метелик зігрівся і його треба здути з долоні. Діти роблять глибокий вдих через ніс і видих через рот (на видиху треба витягнути губи трубочкою, вимовити довгий звук «У»).
6. Вправа «Чарівна повітряна кулька».
Давайте разом почаклуємо і перетворимося на повітряні кульки. Кожен скаже мені, якого кольору він/вона хоче бути. Тепер лягайте на підлогу. Зараз ви ненадуті кульки, ви зовсім без повітря (розслаблені). Я пропоную вам під час надування змінювати свою форму і ставати все більш схожими на надуті повітряні кульки.
Розпочинаємо: я легенько дую на вас, а ви одразу стаєте більшими і красивішими. (Потрібно дунути із гучним звуком, щоб діти почули. Вони мають трохи підвестися або підняти якусь частину тіла та голосно видихнути). Намагайтеся залишатися в цьому становищі доки я не наповню вас новою порцією повітря.
Я ще подую, а ви ще трохи підведіться, щоб стати більше (голосно видихніть). Зберігайте і цю нову форму, доки я не подую ще раз і вас трохи збільшу (знову видихніть).
Зараз я подую останній раз, а ви станьте прямо (голосно видихніть). Тепер ви – великі кулі. Намагайтеся зберегти свою форму, не рухайтеся. Комусь потрібне ще повітря? Я обходитиму вас і наповнюватиму ваші руки додатковим повітрям, доки не побачу красиві, тугі кулі. (Обійдіть дітей) зі словами: «І тобі я ще даю повітря, і тобі…»).
А тепер можемо зменшити кульки. Слухайте шум повітря, що виходить з кульки. Коли почуєте цей звук, станьте трохи менше. Якщо звук припиниться, замріть і не рухайтеся. (Видавайте легке «пссс…», щоб діти зрозуміли, що з них виходить повітря). Потім знову «пссс…» – тепер ви ще трохи менші, «пссс…» – тепер ви ще трохи менші, «пссс…» – тепер ви ще трохи менші…
Тепер лягайте на підлогу. У вас більше не залишилося повітря. Я підійду до кожного із вас і перевірю, чи справді все повітря з вас вийшло. Пройдіть від дитини до дитини, і якщо ви бачите, що у когось залишилися напруженими плечі або коліна, зверніться до неї: «Я допоможу тобі випустити звідси повітря, щоб ти зміг/змогла лежати на підлозі більш розслаблено та легко». (Ніжно торкніться потрібної частини його тіла, вимовляючи «псссс…»).
Дихальні відеовправи:
Психогімнастичні вправи
1. Психогімнастика «Сонце».
Кожен день сходить сонце, щоб обігріти всю землю. Усі раді сонечку! Але поки воно спить. Ніч добігає кінця. Сторож-місяць пішов відпочивати і по дорозі постукав до сонечка, щоб воно прокидалося. Почуло воно, що у двері постукали, розплющило свої очі, а на вулиці темно. Не хочеться вставати. Сонечко позіхнуло і знову міцно заплющило свої очі. Але час не чекає, потрібно будити Землю. Сонечко потягнулося і встало з ліжка. Умило оченята, ротик, щічки, взяло гребінець і розчесало свої золоті промінчики. Промінчики розпрямилися, яскраво засяяли. Сонечко розправило своє платтячко і вийшло на небо. Вдихнуло свіже повітря й усміхнулося всім.
2. Психогімнастика «Тренуємо емоції».
Вчитель просить дитину насупитися, як осіння хмаринка, злий чоловік, сердитий дядько; усміхнутися, як хитра лисиця, кіт на сонечку, сонечко; показати, як злякався заєць вовка, малюк, який заблукав у лісі, кошеня, на якого гавкає собака; показати, як втомився мураха, який тягнув велику паличку, людина, яка підняла щось важке.
3. Психогімнастика «Зайчики та слоники».
Спочатку вчитель пропонує дитині бути несміливим зайчиком. Що робить зайчик, коли відчуває небезпеку? (Тремтить.) Покажи: пригинає вушка, намагається бути меншим, стати непомітнішим, лапки та хвостик трусяться. (Дитина повторює.) Покажи, що відчуває зайчик, коли чує кроки людини, що він робить? (Тікає. Дозвольте дитині втекти в інший бік кімнати). А що робить зайчик, коли чує вовка? (дозвольте дитині десь сховатися).
А тепер ми будемо слониками. Сильними, сміливими. (Покажіть дитині, як безстрашно, вільно ходять слони, а дитина повторює). Що слони роблять, коли бачать людину? Бояться? Ні. Вони дружать із людиною і спокійно йдуть далі. (Робимо це разом.) Що роблять слони, коли бачать тигра? Не бояться. (Вчитель із дитиною показує сміливого слона).
Після вправи вчитель обговорює із дитиною, ким їй сподобалося бути найбільше.
4. Пальчикова гімнастика.
Вчитель пропонує за допомогою пальчиків показати, як руки «стрибають», «радіють», «штовхаються», «кусаються», «тремтять», «бояться», «перемагають».
5. Ігри з ґудзиками.
Вчитель пропонує дитині пограти з ґудзиками: занурити пальці, зробити «ґудзиковий дощ», обрати однакові ґудзики, найкращий ґудзик, описати його.
6. Вправа «Ласкаві лапки».
Вчитель підбирає 6-7 дрібних предметів різної фактури: шматочок хутра, пензлик, скляний флакон, намисто, вату тощо. Все це викладає на стіл та пропонує дитині оголити руку по лікоть, пояснюючи, що по руці ходитиме «звірятко» і торкатиметься лагідними лапками. Дитині треба із заплющеними очима вгадати, яке «звірятко» торкається до руки (відгадати предмет). Дотики мають бути погладжуючими, приємними.
Варіант гри: «звірятко» буде торкатися щоки, коліна, долоні. Можна обмінятися з дитиною місцями.
7. Вправа «Сніговик».
Діти перетворюються на сніговиків: встають, розводять руки в сторони, надувають щоки і протягом 10 секунд утримують таку позу. Вчитель каже: «А тепер визирнуло сонечко, його теплі промені торкнулися сніговика і він почав танути». Діти поступово розслабляються, присідають навпочіпки та лягають на підлогу.
Відеовправи на зняття психоемоційного напруження, стресу, тривоги:
Для дітей старшого шкільного віку
1. Вправа «Вдих-видих».
Сядьте зручно. Максимально розслабтесь.
-
Зробіть глибокий вдих і короткий видих. Повторіть декілька раз. Прислухайтесь до своїх відчуттів.
-
Зробіть короткий вдих і глибокий видих. Повторіть декілька раз. Прислухайтесь до своїх відчуттів.
-
Порівняйте свої відчуття після першого і другого типів дихання.
Обговорення. Як ви себе відчуваєте після виконання вправи?
2. Вправа «Повне дихання».
Для виконання повного дихання потрібно сісти, випрямити спину, розслабитися. Видихніть, вдихніть і розслабте м’язи живота. Продовжуйте активно вдихати до наповнення легенів повітрям (ви відчуєте, як грудна клітина збільшується у розмірах). На мить затримайте дихальний цикл, а потім починайте повільно випускати повітря, розслабляйте грудну клітину, втягуйте в себе живіт, видавлюючи залишки повітря. Видих можна супроводжувати звуком «хм-м-м».
Обговорення. Як ви себе відчуваєте після виконання вправи?
3. Вправа з китайської гімнастики
Зробіть три короткі носові вдихи без видихів. На перший вдих витягніть руки перед собою на рівні плечей. На другий вдих розведіть руки в сторони теж на рівні плечей. На третій вдих підніміть руки вгору над головою. Зробіть довгий видих через рот, при цьому руки тримаєте за головою, пальці стиснуті в замок, лікті розслаблені. Вправу треба повторити п’ять-шість разів.
Обговорення. Як ви себе відчуваєте після виконання вправи?
4. Квадратне дихання.
Сісти зручно біля стіни, випрямити спину, скласти руки на «сонячному сплетінні» та опустити до них голову.
Дихати подихом квадрата: вдих на 4 сек.; затримка дихання на вдиху на 4 сек.; видих на 4 сек.; затримка дихання на видиху на 4 сек. Дихати протягом 5 хв.
Дихальні відеовправи:
Тілесні техніки боротьби зі стресом для дітей
Для дітей молодшого шкільного віку, старшого шкільного віку
1. Обійми і погойдай.
Дитина сідає на підлогу. За нею сідає дорослий (обов’язково за згодою дитини) і обіймає, пригортає дитину до себе легенько погойдує її. Під час погойдування спробуйте передати дитині свою любов, заспокоїти її, передати їй почуття захищеності, потрібності.
2. Самообійми.
Покладіть одну руку під пахву другої, а другою рукою обхопіть себе так, щоб долоня лежала на плечі. Обіймаючи себе таким чином, ви добре відчуваєте власні межі: «де я починаюся і де закінчуюся».
3. Гра «Я малюю, а ти відгадай».
На спині дитини малюємо пальцем або легенько не гострим боком олівця геометричні фігури, цифри, літери, а дитина має відгадати.
Варіанти складніші:
-
троє дітей, а на їх спинах – приклад (на додавання, віднімання…), слово (у кожної дитини по одній літері, відповідно може бути і більше дітей);
-
називаєте колір, яким ви «малюєте» і тоді це вже може бути певний предмет чи об’єкт (сонце, квітка, будинок…).
4. Гра «Почухай спинку».
Діти стають у шеренгу, повертаються праворуч. За сигналом вчителя потрібно:
-
розтерти долонями плечі дитини, що стоїть попереду;
-
«місити тісто» (ребром долоні робити погладжувальні рухи);
-
виконати «рейки» (ребром долоні провести зверху вниз по спині);
-
виконати вправу «Дощик» (подушечками пальців постукати по спині
Вправи на зняття психоемоційного напруження, стресу, тривоги
Для дітей старшого шкільного віку
1. Гра «Паперовий безлад».
Вчитель пропонує дитині зім’яти папір, порвати його на шматочки, побудувати вежу із шматочків паперу.
2. Вправа «Солдат та м’яка лялька».
Найпростіший і найнадійніший спосіб навчити дітей розслаблятися – це навчити їх чергування сильної напруги м’язів та наступного за ним розслаблення. Тому ця і наступна гра допоможуть вам це зробити в ігровій формі.
Отже, запропонуйте дитині уявити, що вона – солдат. Згадайте разом з дитиною, як потрібно стояти на плацу, витягнувшись у струнку та завмерши. Нехай гравець зобразить такого військового, як тільки ви скажете слово
«солдат». Після того, як дитина постоїть у такій напруженій позі, скажіть іншу команду: «ганчір’яна лялька». Виконуючи її, хлопчик чи дівчинка мають максимально розслабитися, злегка нахилитися вперед так, щоб їх руки бовталися, ніби вони виготовлені з тканини та вати. Допоможіть їм уявити, що все їхнє тіло м’яке, податливе. Потім дитина знову має стати солдатом.
Примітка. Закінчувати такі ігри слід на стадії розслаблення, коли ви відчуєте, що дитина достатньо відпочила.
3. Гра «Струшуємо зайве».
Вчитель розповідає, що однією з найскладніших перешкод у досягненні успіху є згадки про минулі невдачі, але за допомогою гри можна «скинути» невдачі. Спершу обтрушуємо долоні, лікті, плечі, потім ноги від пальців до стегон. Трясемо головою. Тепер «струшуємо» усе зайве з обличчя.
Відеовправи на зняття психоемоційного напруження, стресу, тривоги:
-
Вправи на зняття м’язового напруження
Для дітей молодшого шкільного віку
1. Гра «Котик».
Діти сидять на килимку. Під спокійну музику вони показують, як котик ніжиться на сонечку, як котик потягується, як миє личко, дряпає кігтиками килимок тощо.
2. Гра «Добра тварина».
Діти стають у коло й беруться за руки. Вчитель тихим, загадковим голосом говорить: Ми – одна велика, добра тваринка. Давайте послухаємо, як вона дихає. А тепер подихаємо разом. На вдих робимо крок уперед, на видих – крок назад… Так не тільки дихає тварина, так б’ється її серденько: чітко й рівно. Стук – крок уперед, стук – крок назад… Наша тваринка має добре серденько, нам усім стало тепло й затишно біля неї».
3. Вправа «Пташка махає крильцями».
Дитині потрібно підняти руки вгору і виконати махи руками.
4. Вправа «Стряхнемо водичку з рук».
Дитині пропонують потрусити розслабленими кистями рук, начебто струшуючи краплі води. Нахилити голову вперед, назад, праворуч, ліворуч, а потім виконати декілька кругових обертів головою спочатку в один бік, потім – в інший. Повільно похитати розслабленими руками.
Вправа «Кулачки-силачі».
Пальці рук під рахунок до 5 із силою стиснути в кулачки, на рахунок 5 розтиснути, струснувши кисті рук, при цьому зосередити увагу дитини на тому, як пальчикам приємно відпочивати.
Відеовправи на зняття м’язового напруження:
-
https://www.youtube.com/watch?time_continue=21&v=aMGQtiQUdkA&feature=emb_logo
-
Для дітей старшого шкільного віку
1. Вправа «Гімнастика по колу».
Діти зробили коло. Кожен по черзі виконає якусь легку гімнастичну вправу.
Решта цю вправу повторюють.
Обговорення. Як ви себе відчуваєте після виконання вправи?
2. Вправа «Маска релаксації».
Сядьте зручно. Максимально розслабтесь. М’яко опустити повіки, уявний погляд направте на кінчик носа, язик м’яко притисніть до коренів верхніх зубів зсередини. Нижню щелепу розслабте до легкого відвисання і ледве випніть вперед (ніби при вимові звуку «к»). Побудьте в цьому стані. Відчуйте його.
Обговорення. Як ви себе відчуваєте після виконання вправи?
Відеовправи на зняття м’язового напруження:
-
Арт-терапія як спосіб зцілення за допомогою творчого самовираження
Для дітей молодшого шкільного віку, старшого шкільного віку
Казкотерапія
1. Казкотерапевтична техніка «Чому у кактуса колючки?».
Чому у кактуса колючки?
Одного разу в пустелі прудконога Ящірка запитала у Кактуса:
-
І не сумно тобі самому рости, адже через твої колючки ніхто тебе не торкається. Для чого тобі колючки?
-
Насправді це не колючки, а листя, – відповів Кактус.
-
А чому воно таке дивне? – знову запитала Ящірка.
-
Таке листя дає змогу мені довше протриматися без води, адже в пустелі рідко йдуть дощі. І зовсім мені не сумно, адже я маю велику родину. Нас, кактусів, дуже багато, і багато тих, хто нас любить.
-
Запитання
-
Що здивувало Ящірку?
-
Чи образився Кактус на перші слова Ящірки?
-
Як Кактус пояснив, що має такі голочки-листочки?